—ьогодн≥ колекц≥йн≥ фонди троп≥чних ≥ субтроп≥чних рослин
нал≥чують близько 4 тис¤ч вид≥в, р≥зновид≥в, форм, сорт≥в, що належать до 789-и род≥в ≥ 189-и родин.
олекц≥йн≥ рослини представлено в ботан≥ко-географ≥чних та систематичних експозиц≥¤х.
¬ оранжере¤х
Ѕотан≥чного саду експонуютьс¤ ¤к найдавн≥ш≥ з сучасних наземних рослин - папоротепод≥бн≥ та голонас≥нн≥, так ≥ т≥,
що найб≥льше еволюц≥онували, - покритонас≥нн≥. ¬ колекц≥њ Ѕотсаду з≥брано 150 вид≥в, форм ≥ сорт≥в папоротепод≥бних.
¬ експозиц≥њ можна побачити папорот≥-л≥ани, еп≥ф≥тн≥ рослини,ксероф≥тн≥ папорот≥ та папорот≥ мангрових заростей.
Ќе менш ц≥кав≥ й представники в≥дд≥лу голонас≥нних. ќсобливу увагу привертають рослини, що належать до класу саговникових.
÷ентральне м≥сце в колекц≥њ пос≥даЇ ун≥кальний екземпл¤р енцефал¤ртоса колючого, його в≥к приблизно - 200-250 рок≥в.
ЌезабутнЇ враженн¤ на в≥дв≥дувач≥в справл¤ють екзотичн≥ хвойн≥. Ќасамперед - 26-метрова араукар≥¤ Ѕ≥дв≥лла. ¬≥к њњ
наближаЇтьс¤ до 150 рок≥в. ÷≥кав≥ також агат≥с могутн≥й та подокарпус шипуватий.
покритонас≥нних найповн≥ше представлено
сукулентн≥ рослини, ¤к≥ складають понад
половини колекц≥йних фонд≥в троп≥чних та субтроп≥чних рослин Ѕотсаду. «а останн≥ми даними, колекц≥¤ сукулентних рослин
нал≥чуЇ 2526 вид≥в, р≥зновид≥в, форм ≥ сорт≥в, що належать до 287 род≥в ≥ 31 родини. Ќайб≥льшою в колекц≥њ Ї родина кактусових.
”вагу в≥дв≥дувач≥в завжди привертаЇ кактус з листками - родокактус великолистий родом з Ѕразил≥њ, ¤кий в умовах оранжерей кв≥тне
прот¤гом весн¤но-л≥тнього пер≥оду й маЇ чудов≥ рожев≥ кв≥тки.
”н≥кальними Ї селен≥цереуси:
гачкуватий та великокв≥тковий. «а чудову б≥лу кв≥тку, що розпускаЇтьс¤ вноч≥, селен≥цереус звуть "царицею ноч≥". ќдним з найц≥кав≥ших
кактус≥в Ї мелокактус ћаксона. Ўироко представлено в колекц≥њ сукулентн≥ рослини з ≥нших родин.
¬исокою декоративн≥стю вир≥зн¤ютьс¤ представники родини товст¤нкових з род≥в:еон≥ум, ечевер≥¤, товст¤нка, кот≥ледон, тацитус. ќсобливу увагу привертають рослини з родини а≥зоонових.
ѕредставники род≥в л≥топс, коноф≥тум за формою нагадують гальку, за що д≥стали назву "жив≥ кам≥нц≥". ¬еличний вигл¤д мають молочањ великорогий та кандел¤бропод≥бний.
«ав≥дувач сектором
Ќ≥к≥т≥на ¬≥ра ¬олодимир≥вна